воскресенье, 14 октября 2018 г.

Вступ Страница 4-11 ДОМЕННЕ ІМ’Я ЯК ЗАСІБ ВИКОРИСТАННЯ ТОРГОВЕЛЬНОЇ МАРКИ

Вступ

Головною метою цієї дипломної роботи є аналіз українського законодавства, української та міжнародної судової практики щодо охорони торговельної марки (знака для товарів і послуг) при використанні її у доменному імені.
Це питання одне з найбільш актуальних на шляху України до інформаційного суспільства.
Важливість теми дослідження підтверджується також великою увагою, яке світова спільнота, у першу чергу – ВСЕСВІТНЯ ОРГАНІЗАЦІЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ (ВОІВ), приділяє цьому питанню. 
Ще у квітні 1999 року, вслід за завершенням першого процесу по назвах доменів в Інтернет,  ВОІС опублікувала доповідь, озаглавлену «Керування іменами й адресами в Інтернет: проблеми інтелектуальної власності» [1], у якій основна увага приділялася проблемам, що виникають у зв'язку з конфліктом між торговельними марками і назвами доменів. Рекомендації, сформульовані в цій доповіді, значною мірою  були реалізовані «Корпорацією Інтернет по присвоєнню назв і номерів» (ICANN) [2] і привели до створення успішної адміністративної системи по врегулюванню спорів по назвах доменів, включаючи товарні знаки, а також до створення системи кращої практики для органів (структур), що реєструють назви доменів, спрямовану на запобігання таких спорів. 
Генеральний директор ВОІВ у Меморандуму  від 18 червня 2001 року під назвою «Спільна рекомендація, що пропонується стосовно охорони знаків, а також інших прав промислової власності на позначення в Іnternet» (надалі -  «Спільна рекомендація») [3] зазначає, що:
«Асамблея Паризького союзу по охороні промислової власності і Генеральна Асамблея Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОИС), з урахуванням положень Паризької конвенції по охороні промислової власності, 
рекомендують кожній державі-члену розглянути питання про використання кожного з положень, прийнятих Постійним комітетом із законодавства про товарні знаки, промислових зразках і географічних указівках (ПКТЗ) на його шостій сесії, як  керівні принципи у відношенні охорони знаків і інших прав промислової власності на знаки в Іnternet». щодо  Постійний комітет ВОІВ по праву в галузі товарних знаків, промислових зразків і географічних зазначень у своїй.  Преамбула «Спільної рекомендації» [3] визначає, що її «положення мають на меті полегшити застосування діючого законодавства про знаки та інші права промислової власності, а також діючого законодавства про недобросовісну конкуренцію при використанні знаків в Інтернет».
Аналіз використання торговельних марок (знаків для товарів і послуг) у доменних іменах необхідно почати з висвітлення самого поняття «Інтернет» та загального стану самої всесвітньої інформаційної системи, так як система доменних імен є її головною складовою частиною.
Визначення терміну «Інтернет» дає чинний Закон України «Про телекомунікації»: «Інтернет - всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв'язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами» [4].
Інтернету згідно зазначеного вище Закону притаманні наступні особливості:
1. Це інформаційна система.
2. До цієї інформаційної системи є необмежений загальний доступ.
3. Система має глобальний, тобто всесвітній характер.
4. Система зв’язана глобальним адресним простором, тобто системою доменних імен.

Для досягнення мети цього дослідження потрібно також визначити взагалі роль Інтернету для самої України.
Питання розвитку Інтернет в Україні у останні роки дуже активно розглядається на державному рівні та знаходить відображення у чинному законодавстві України. 
Наприклад, в Указі Президента України «Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні вказано: «Установити, що розвиток національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет (далі - мережа Інтернет), забезпечення широкого доступу до цієї мережі громадян та юридичних осіб усіх форм власності в Україні, належне представлення в ній національних інформаційних ресурсів є одним з пріоритетних напрямів державної політики в сфері інформатизації, задоволення конституційних прав громадян на інформацію, побудови відкритого демократичного суспільства, розвитку підприємництва».[5] Також цим Указом поставлене завдання: «вдосконалення правового регулювання діяльності суб'єктів інформаційних відносин, виробництва, використання, поширення та зберігання електронної інформаційної продукції, захисту прав на інтелектуальну власність, посилення відповідальності за порушення встановленого порядку доступу до електронних інформаційних ресурсів всіх форм власності, за навмисне поширення комп'ютерних вірусів». Також, у своєму Посланні до Верховної Ради від 23 лютого 2000 року «Україна: поступ у XXI століття. Стратегія економічної та соціальної політики на 2000 - 2004 рр.» Президент України, Л.Д. Кучма, вказує, що «…особливу увагу слід приділити розвитку мережі Інтернет в Україні». Також, Президент України у своєму Посланні до Верховної Ради України «Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2003 році» вказує, що важливим завданням Кабінету Міністрів на 2004 рік є «забезпечити випереджальний розвиток інфраструктури зв'язку, підвищення інвестиційної привабливості галузей інформатизації, вдосконалення національної мережі телекомунікацій, поштової служби зв'язку, насамперед на базі новітніх вітчизняних технологій, їхнього інтегрування в глобальні інформаційні структури, у т. ч. в мережу Інтернет, доступ широких верств населення до світових інформаційних ресурсів». 
Чинне законодавство України регулює оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади. Наприклад, Постанова Кабінету міністрів України N 3від 4 січня 2002 р. «Про Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади», вказує, що таке оприлюднення здійснюється «з метою підвищення ефективності та прозорості діяльності цих органів шляхом впровадження та використання сучасних інформаційних технологій для надання інформаційних та інших послуг громадськості, забезпечення її впливу на процеси, що відбуваються у державі».
Тобто, Україна прямує до Інтернету і цей шлях її є вже досить помітним та все більш поширеним. І цей шлях держава визначила як важливим завданням розвитку суспільства.
Про важливість для України Інтернет свідчить і Угода про позику (Проект «Україна - розвиток через Інтернет») між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку від 1 жовтня 2003 року, в якій зазначено, що «Мета запропонованого проекту полягає в підвищенні ефективності процесу прийняття рішень в сфері державних закупівель та документообігу, прискоренні розвитку приватного сектора та зміцненні громадянського суспільства в країні шляхом впровадження інноваційних моделей інформаційних та комунікаційних технологій (ІКТ)». Вказаний Проект містить наступні частини: 
Частина A. Електронний уряд
Частина B. Середовище для електронного бізнесу. У цій частині визначене завдання щодо «Створення законодавчого, нормативного та регулятивного середовища, яке може прискорити запровадження он-лайнових трансакцій, розробка підґрунтя для їхнього впровадження та забезпечення сприятливих для електронного бізнесу умов у тому, що стосується інших частин Проекту, і таким чином доповнення цих частин на основі: (i) детального аналізу діючого законодавства Позичальника; (ii) спільних обговорень з відповідними установами Позичальника та приватним сектором країни; (iii) визначення у діючому законодавстві головних прогалин, які перешкоджають здійсненню он-лайнових трансакцій, та інформування про них; (iv) розробки та введення в дію нормативно-правових актів, які уможливлять он-лайнові трансакції, у тому числі з питань електронного підпису, електронного документообігу, електронної комерції, прав інтелектуальної власності (в тому числі авторське право) на он-лайнову продукцію та послуги захисту даних; та (v) надання порівняльних даних про питому вагу он-лайнового бізнесу на ринку розвинених країн. 
Частина C. Електронний діалог між владою та суспільством
Важливою ознакою важливості Інтернет для нашої країни є те, що Державний комітет зв'язку та інформатизації України на своєму веб-сайті http://www.stc.gov. UA у жовтні 2003 року повідомив про те, що він веде «розробку шляхів створення в Україні системи пунктів колективного доступу до мережі Інтернет (далі – ПКД) для надання через них, безкоштовно або за порівняно невелику плату, доступу до мережі Інтернет пересічним громадянам з метою забезпечення їх громадянських конституційних прав, зокрема забезпечення доступу до державної інформації та до управлінських послуг, що мають надаватись у межах “електронного уряду”, отримання послуг: електронного поштового зв’язку, дистанційної освіти, телемедицини тощо. Створення розгалуженої мережі пунктів надання послуг електрозв’язку та поштових послуг, яка охоплює всю територію України дасть змогу забезпечити захист прав громадян та юридичних осіб України на інформацію». 
По-друге, для досягнення мети цього дослідження потрібно визначити всесвітню роль Інтернету. Адже протягом останнього десятиліття особливо гостро в Україні дискутується тема формування суспільства нового типу, що одержав назву «інформаційне суспільство». По-перше, маючи на увазі «інформаційне суспільство», мова йде переважно про удосконалення засобів поширення інформації та самого забезпечення широкого доступу до інформації. При цьому надання такого доступу шляхом доступу до Інтернет було одним з найважливіших питань розвитку «інформаційного суспільства». На першому місці світова спільнота виносить питання щодо технічних (технологічних) та економічні проблем доступу до світової мережі. Це природним образом обумовлено вибуховим розвитком та швидким поширенням інформаційних і комунікаційних технологій, які тягнули за собою істотні зміни щодо можливостей доступу до Інтернет. Але правові аспекти становлення нового інформаційного простору, яким є Інтернет, особливо проблеми права інтелектуальної власності у Інтернет, стали активно досліджуватися лише в результаті усвідомлення того, що черговий якісний стрибок у розвитку технологій породив нову глобальну проблему. Сталась майже інформаційна революція, яка не уступає революціям минулого по своїх масштабах і впливу на людське суспільство, але до якої права інтелектуальної власності не було своєчасно адаптовано. Найбільш поширеною у світі є концепція, яка вважає, що всесвіт йде шляхом до інформаційного суспільства, тобто суспільства, у якому вирішальну роль грає придбання, збереження, обробка, передача, поширення і використання знання та інформації, у тому числі за допомогою інтерактивної взаємодії (Інтернет) і постійного удосконалення технічних можливостей. І ті країни, яки не оберуть шлях інформаційного суспільства здобудуть найважливіші переваги у своєму розвитку. Майбутнє кожної країни прямо залежить від вибору - чи використовувати, чи ігнорувати можливості, надані інформаційним суспільством. Якщо Україна упустить свій шанс, то ми безповоротно відстанемо від інших країн, що будуть надавати нові послуги і тому виявляться більш конкурентноздатними. Ми станемо споживачами не своїх, а чужих продуктів і технологій. Невключення в процес формування інформаційного суспільства може дуже негативно позначиться на культурі країни, тому що вона ризикує бути залишеною глобальним суспільством на задвірках прогресу. Невикористання Україною переваг інформаційного суспільства приведе до критичного ослаблення наукомістких галузей промисловості і до різкого скорочення висококваліфікованих робочих місць, а значить і до серйозних соціальних наслідків. Наша національна культура без всесвітнього діалогу може почати марніти, а наш уряд не зможе адекватно реагувати на стрімко мінливі обставини електронного століття. 
Вищевикладене досить переконливо вказує на те, що Інтернет у майбутньому буде розвиватися з усе більшою і більшою швидкістю. Їм вже сьогодні можливо користатися майже з кожної крапки Землі. Технологія йде до того, що вже незабаром майже усі побутові пристрої у нашому домі будуть досить «розумними» щоб містити міні-комп'ютер, мати підключення до Інтернету і бездротовий мережний інтерфейс для спілкування з іншими приладами. Наприклад, компанія «Phіlіps» вже сьогодні пішла цим шляхом - вона оснастила доступом до Інтернет аудіоцентр, який працює залежно від тої програми, яку користувач надсилає йому шляхом Інтернет. Важливою ознакою важливості Інтернет є те, що незважаючи на загальний спад світової економіки, ринок високошвидкісного доступу до Інтернет з початку ХХІ сторіччя росте та за міжнародними прогнозами і далі буде швидко рости. З просуванням наукового прогресу вперед, усе більше людей будуть мати в себе в будинку речі, що мають доступ до Інтернет, в усе великих людей будуть навіть кишенькові ПК з доступом до Інтернет. Вже зараз широко використовується доступ до Інтернет через мобільні телефони. Усе більше провайдерів дають місце своїм користувачам для створення власних веб-сайтів. 
Але Інтернет має не тільки переваги, він самою можливістю доступу до будь-якої інформації, розміщеної у ньому, породжує і проблеми, особливо щодо прав інтелектуальної власності.
Важливість і актуальність вибраної теми підкреслюється також тим, що вже з 90-х років минулого століття судова система Європи почала розгляд справ про доменні імена. 
Жоден з існуючих сьогодні у світі підходів до визначення правової природи доменних імен, не здатний повною мірою вирішити наявні проблеми. Наприклад відзначимо, що є підхід, який пропонує установлення на доменне ім'я права suі generіs. Це можливо, однак у цьому випадку неминуче застосування принципу пріоритету подачі заявки на реєстрацію доменного імені. Відповідно, у ряді таких випадків можуть порушуватися інтереси сумлінного власника прав на подібні «традиційні» об'єкти (фірмове найменування, торговельна марка і т.п.).
У листі № 16-12/2080 від 24.06.2003 «Щодо участі в Громадській наглядовій раді» Заступник голови Державного департаменту інтелектуальної власності (далі - Держдепартамент) В. Дмитришин до Директора Інтернет Асоціації України (ІНАУ) вказано, що «питання розвитку українського Інтернет і, зокрема, адміністрування домену . UA досить актуальне». Також в листі зазначено, що на сьогодні перед Державним департаментом інтелектуальної власності як урядовим органом державного управління стоїть задача формування системи державного захисту виключних прав на об'єкти інтелектуальної власності в Інтернет. Наразі зроблено перші практичні кроки до законодавчого регулювання цієї проблеми. Зокрема, Верховною Радою України прийнятий Закон України від 22.05.2003 № 850-IV «Про внесення змін до деяких законів України з питань інтелектуальної власності» (далі - Закон), відповідно до якого вносяться зміни до ряду законодавчих актів України щодо використання об'єктів інтелектуальної власності в мережі Інтернет. Згідно з цим Законом використанням винаходу, промислового зразка, топографії інтегральної мікросхеми, знаків для товарів і послуг визнається також їх використання в Інтернеті. Використанням знака для товарів і послуг (торговельної марки) для товарів і послуг вважається і використання доменних імен тотожних чи подібних до знаків настільки, що їх можна сплутати. Таким чином, вже на цей час законодавче визначено, що неправомірне використання об'єктів інтелектуальної власності в Інтернет є порушенням прав власників виключних прав на ці об'єкти.
Враховуючи важливість та нагальність питань, пов'язаних з використання об'єктів інтелектуальної власності в мережі Інтернет, Держдепартамент прийняв пропозицію ІНАУ щодо участі в Громадській наглядовій раді з питань адміністрування домену . UA.

воскресенье, 7 октября 2018 г.

Сторінка 2-3: Доменне ім’я як засіб використання торговельної марки

ПЛАН ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ
на тему:
ДОМЕННЕ ІМ’Я  ЯК ЗАСІБ ВИКОРИСТАННЯ
ТОРГОВЕЛЬНОЇ МАРКИ (ЗНАКА ДЛЯ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ)


Вступ …………………………………………………………………………

1 Поняття торговельної марки (знака для товарів і послуг) та доменного імені …………………………………………………………….
1.1. Виникнення та еволюція світової системи доменних імен ………....
1.2. Виникнення та еволюція української зони доменних імен…………..
1.3.Нормативно-правове регулювання права на торговельну марку і його зв'язок з доменним іменем ………….. ……………………………………..
2. Порядок набуття прав на торговельну марку та порядок реєстрації доменного імені  ……………………………………………………………..
2.1. Порядок набуття прав на торговельну марку ………………………...
2.2. Порядок реєстрації доменного імені у національних доменах та
домені . UA ………………………..................................................................
3. Встановлення порушення права на торговельну марку у доменному імені …………………………………………………………………………..
3.1. Визначення правопорушення …………………………………………..
3.2. Встановлення порушення прав на торговельну марку при використанні її в доменному імені ………………………………………….
4. Міжнародна практика захисту прав на торговельні марки при використанні їх у доменних іменах ………………………………………..
4.1. Єдина Методика розгляду спорів про доменні імена (Unіform Domaіn Name Dіspute Resolutіon Polіcy), як засіб захисту прав на торговельну

марку …………………………………………………………
4.2. Практика захисту прав на торговельні марки при використанні їх у доменних іменах у Федеративній Республіці Німеччини  ……………….
4.3. Практика захисту прав на торговельні марки при використанні їх у доменних іменах у Російській Федерації ………………………………….

Висновки ……………………………………………………………………

Перелік використаної літератури ……………………………......................

ДОМЕННЕ ІМ’Я ЯК ЗАСІБ ВИКОРИСТАННЯ ТОРГОВЕЛЬНОЇ МАРКИ (ЗНАКА ДЛЯ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ)

Начинаю публиковать свой диплом.  Написан  в Институте интеллектуальной собственности и права. Дело давнее - 2004 год. Но думаю, кому-то сгодится. Язык оригинала - украинский. Так и оставлю )
-----------------------------------------------------


ІНСТИТУТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ І ПРАВА
Факультет підготовки спеціалістів

ДИПЛОМНА РОБОТА
Кондратюка Ігоря Вікторовича

на тему:

ДОМЕННЕ ІМ’Я ЯК ЗАСІБ ВИКОРИСТАННЯ

ТОРГОВЕЛЬНОЇ МАРКИ (ЗНАКА ДЛЯ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ)



Науковий керівник дипломної роботи,

Заступник директора Державного підприємства

“Український інститут промислової власності”

(Укрпатент)                           _______________________          А.М.Горнісевич



Рецензент:

Патентний повірений України, Третейський суддя Інтернет-

Асоціації України, член Комітету  Інтернет Асоцiацiї України
з питань розвитку системи доменних імен

                                                  _______________________     М.П. Коваль



Студент групи 7-ІВ               ________________________      І. В.  Кондратюк.

                                            (підпис)



“Допустити до захисту”

Зав. кафедри Економіки і права      ___________ П.М. Цибульов

 інтелектуальної власності,

д. т. н.                                       


Київ, 2004

суббота, 28 марта 2015 г.

Переезжаем на новый сервер. Переносим домены.

Переезд на новый сервер: почта,  сайты, домены, ISPmanager и т.п. Пишу это для памяти. А может кому понадобится посмотреть на наши грабли, чтобы на свои не наступать... Так как наш основной бизнес - это регистрация торговых марок и домен ua, то вот и сохранение этих функций и будет основной задачей этого сервера. А это значит - нормальная работа сайтов и правильная работа системы регистрации доменов ua.

Думал, что в вашем случае все будет проще, так как нам порекомендовали опытного админа. Но что-то проще пока не вышло :) Дело оказалось в том, что админ-то да - опытный, а мы - не особо! )))  Ну, плюс, видимо, у опытного не было особо обширного опыта непосредственной работы с "чайниками".  Ну, а опять же, в свою очередь, у нас не было опыта работы с опытными админа. Старый админ (работали больше 10 лет вместе!) вырос, ну и сами понимаете... мы мелочь пузатая ))) А мы и привыкли к опеке и расслабились...
Итого. Взяли сервер у Колокола. Старый полуздох, кондеры уже на материнке вспухли...
Ну, новый админ его инсталлировал. Но на сегодня сервера для нас как вроде и нет. Хотя физически он есть, конечно. Нет - потому что нам надо с ним работать. А есть ли с чем работать кроме ИСП, как работать и с чем -  мы пока не понимаем.  Наверное, надо попробовать написать, а что же нам все же надо сделать, чтобы переехать на новый сервер
Итак, был и есть старый сервер. Вот - вот загнется. На нем два апача. В одном сайты и во втором сайты, но на Битрикс.  Нам надо языком юзеров: мигрировать на новый сервер,  перенести домены, сайты, почту, доступы по фтп.
А что же нам надо языком админов? Тут мне трудно, поэтом я просто взял инфу со страницы поддержки колокола "Установка вебсервера "под ключ""  здесь  colocall.net/annex/ccadm.html и немного ее уточнил.
Итак, есть порядка 40 наших сайтов. Написанных в разные годы. Но все - достаточно давно. Из них 4 - на Битрикс. И это требует особого подхода. Хотя мы у себе особо ничего не делали. Но почитать на сайте требования Битрикса к серверу надо. Кстати, они та акселератор предлагают ставить.  Итак, что же надо ому, кто мигрирует на новый сервер:
1. Веб-сервер: php5+apache2 (или php5-fpm+nginx). Apache с поддержкой php (mod_php/php_cgi), perl, ssl (mod_ssl); Тут яповторюсь, что не уверен, что апач. А не то, как старый амин описывает:
--------------
Как мне помнится я поднимал там второй апач и пхп через cgi - каждый вирт хост был под своим юзером, но это старая технология, php5-fpm+nginx так тоже умеет, и умеет лучше с чрутированием юзера и подменой корня
тоесть связка php5-fpm+nginx желательно должна быть поднята с отдельным юзером для каждого вирт хоста.
если битрикс так совсем не умеет, то хотябы под битрикс отдельный пользователь должен быть
эмм, вспомнилось, на тот момент битрикс не умел работать с nginx (( похтому я там извратился ((
--------------------------------
Но насколько знаю, то Битрикс можно подружить с nginx... Мне интуитивно кажется, что nginx - правильнее и безопаснее. А апач - проще, но и ... Желающие сломать наш сервер будут ВСЕГДА. 
2. Нужен сервер баз данных: последний MySQL (лучше percona) и набор PHP скриптов для управления MySQL, это скорее всего phpMyAdmin;
3. Нужен почтовый сервер:  + вебинтерфейс для работы с электронной почтой. squirrelmail (???). И соответственно нам нужно имет возможность руками блондинки создавать ящики для доменов. 
4. Файл сервер FTP (ФТП). Нам нужно создавать, менять и удалять доступ к сайтам и папкам сайтов по фтп. Т.е. нужен файл сервер FTP: из бесплатных, поддерживаемых, тут надо - по совместному выбору. Потому как вы может и в текстовом варианте из командной строки сможете работать ) А нам бы с графическим интерфейсом. особенно еще бы порадовала русификация. Например, в сети описана реализация ftp-сервер «Pure-FTPd» с хра­не­нием вир­ту­аль­ных поль­зо­ва­те­лей в базе дан­ных MySQL с управление через web-интерфейс User Manager for Pure-FTPd.
5. Работа с доменами. Нужна возможность работать с доменами. Регистрация домена, модерация инфы и удаление домена. Значит нужен и сервер доменных имен. Соответственно - в разных ИП. Регистрация домена должна быть так, как это "Хостмастер" требует.
6. Почта. Также нужна возможность работать с почтой: создавать, редактировать и настраивать почту на разных доменах. Поэтому также нужен и вебинтерфейс для работы с электронной почтой: squirrelmail;
7. Статистика сайтов.  Нужна статистика посещений сайтов: awstats например. Соответственно и доступ к ней. 
8. Безопасность. Что и как будет сделано для проти-взломной и стойкой к ддос защиты? Понятно, что мер может множество. Надо обсуждать. Но возможно, что эффективны и какие-то не сложные? Например, тот же украине.ком.уа например при входе в админку вордпресса делает простую проверку от роботов. Например, при входе в админку сайта  dnevniki.ua/wp-login.php/  и т.п. - просит цифры поскладывть.
9. Контроль работы сервера. Как будет роходить мониторинг? Например, там не знаю - емейл или смс о падениии, перегрузке, ддосе и т.п. Контроль изменения файлов, праа на файлы... 
10. Бекапы. Сервер должен бекапиться так, чтобы потом можно было восстановить данные, особенно сайтов, доменов и пользователей.
11. Обновления. Настройка обновлений установленного ПО. Как написал админ "не забывайте только вовремя патчи на ядра качать". Тоже важный вопрос.

Как-то так :)

вторник, 17 марта 2015 г.

Позовна ASOS, ч. 6: Позовні вимоги

Просимо:
1.         Визнати торговельну марку ASOS добре відомою в Україні станом на 29 січня 2013р. на ім'я АСОС Плс для товарів і послуг 03 класу МКТП: «косметика; парфумерія», 18 класу МКТП: «вироби зі шкіри та імітації шкіри; сумки»; 25 класу МКТП: «предмети одягу; взуття; білизна; наголовні убори; предмети верхнього одягу; чоловічий одяг; жіночий одяг», 35 класу МКТП: «представлення товарів через засоби комунікації з метою роздрібного продажу, рекламування, демонстрування товарів, а саме:          парфумерії, косметики і речей туалету, косметичних товарів для вмивання та особистого догляду та очищення: сумок з полотна, сумок зі шкіри; одягу та аксесуарів, взуття; розміщення в одному місці, на користь іншим особам.; асортименту товарів, яке дозволяє покупцям зручно оглядати та купувати ці товари в торговельних закладах і/або через комп'ютерну мережу і в мережі Інтернет, поштою, через каталоги посилкової торгівлі»;
2.         Визнати свідоцтво № 173136 від 10 липня 2013 р. на знак для товарів і послуг asos недійсним повністю;
3.         Зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України внести зміни до державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним свідоцтва України № 173136 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені “Промислова власність”;
4.         Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Лейбл» припинити порушення прав інтелектуальної власності на добре відому торговельну марку ASOS, знак для товарів і послуг ASOS за свідоцтвом України № 144878 від 26 вересня 2011 року;
5.         Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Лейбл» використовувати добре відому торговельну марку ASOS , знак для товарів і послуг ASOS за свідоцтвом України № 144878 від 26 вересня 2011 р. та схожі із ними позначення, зокрема, «asos.ua», включаючи заборону їх використання у мережі Інтернет та в доменному імені asos.ua;
6.         Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські торговельні марки» здійснити переделегування (передачу права власності) домену asos.ua на користь АСОС Плс;
7.         Зобов’язати Добрянського Валентина Олександровича припинити порушення прав інтелектуальної власності на добре відому торговельну марку ASOS , знак для товарів і послуг ASOS за свідоцтвом України № 144878 від 26 вересня 2011 р.;
8.         Заборонити Добрянському Валентину Олександровичу використовувати добре  відому торговельну марку ASOS,             знак    для товарів і послуг ASOS  за свідоцтвом України № 144878 від 26 вересня 2011 р. та схожі із ними позначення, зокрема, «ASOS-ASOS.COM.UA», включаючи їх використання у мережі Інтернет та в доменному імені asos-asos.com.ua;
9.         Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Хостінг Україна» здійснити переделегування (передачу права власності) домену asos-asos.com.ua на користь АСОС Плс;
10.       Покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Лейбл», Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські торговельні марки», Добрянського Валентина Олександровича, Товариство з обмеженою відповідальністю «Хостінг Україна» відшкодування усіх судових витрат по справі (судовий збір, витрати на проведення судової експертизи, гонорари адвокатів).
Додатки:
1.         Інформація щодо дії свідоцтва України № 173136, наведена в офіційній базі даних «Зареєстровані в Україні знаки для товарів і послуг» на сайті Відповідача 1;
2.         Копія офіційної публікації про видачу свідоцтва України № 173136, що була здійснена у офіційному бюлетені «Промислова власність» № 13 за 2013 р.;
3.         Копія витягу з бази даних з сайту ТОВ «Хостмайстер», щодо доменного імені asos.ua;
4.         Сторінки з Інтернет сайтів http://asos.ua, http://ain.ua;
5.         Копії витягу з бази даних з сайту ТОВ «Хостмайстер» щодо доменного імені asos- asos.com.ua та відповіді Відповідача 5 від 28.10.2014 р. на адвокатський запит;
6.         Сторінки з сайту asos-asos.com.ua;
7.         Спільна рекомендація відносно положень про охорону загальновідомих знаків, прийнята Асамблеєю Паризького союзу з охорони промислової власності та Генеральною Асамблеєю Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) на тридцять четвертій сесії засідань Асамблей держав-членів ВОІВ 20-29 вересня 1999 p.;
8.         Інформація щодо компанії Позивача, розміщена у енциклопедії «Вікіпедія» у мережі Інтернет за посиланням http://uk. wikipedia.orgAviki/Asos.com;
9.         Інформація, наведена на російському сайті компанії Позивача у мережі Інтернет http:// www. asos.com/ru/infopages/pgeaboutus.aspx;
10.       Сторінки з проведенням пошуку слова «АСОС» у пошуковій мережі «Google» у мережі Інтернет;
11.       Роздруковані сторінки з Інтернет сайту http://us.asos.com;
12.       Інформація щодо дії свідоцтва України № 144878, наведена в офіційній базі даних «Зареєстровані в Україні знаки для товарів і послуг» на сайті Відповідача 1;
13.       Інформація щодо доброї відомості торговельної марки ASOS , комерційного (фірмового) найменування ASOS компанії Позивача, діяльності компанії Позивача,
активне використання добре відомої і раніше зареєстрованої торговельної марки
з мережі Інтернет;
14.       Постанова Верховного Суду України від 21 травня 2012 р. у справі № 6-20цс 11 (реєстраційний номер 24704776) з Єдиного державного реєстур судових рішень;
15.       Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 26 квітня 2010 р. у справі № 2-3374/10 (реєстраційний номер у Єдиному державному реєстрі судових рішень України 9910421, http://ww,w.reyestr.court.gov.ua/Review/9910421), рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2012 р. у справі № 2-1770/12, рішення Апеляційного суду м. Києва від 21 березня 2013 р. у справі № 22-ц/796/424/2013, рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 02 серпня 2013 р. у справі № 2-3425/13, від 25 листопада 2013 р. у справі № 2-5907/13;
16.       Доказ сплати судового збору за подання позовної заяви до суду;
17.       Копії позовної заяви з додатками у 5-ти примірниках для Відповідачів 1, 2, 3, 4, 5 по справі;
18.       Копія довіреності представників Позивача.


Представник Позивача за довіреністю, адвокат                                                  ...............

Позовна ASOS, ч. 5: Відповідачі 2. 4 незаконно використовують в доменних іменах добре відому ТМ ASOS

Відповідачі 2. 4 незаконно використовують в назвах своїх доменних імен, а також на сайтах asos.ua. asos-asos.coin.ua у мережі Інтернет добре відому торговельну марку ASOS, торговельну марку ASOS за свідоцтвом України № 144878, що належать Позивачу, без отримання дозволу на це Позивача.

Як зазначалося вище, Позивачу належать добре відома торговельна марка ASOS та свідоцтво України № 144878 на знак для товарів і послуг. Права Позивача на вказане свідоцтво згідно п. 1 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" діють від дати подання заявки, тобто, ще з 15 липня 2005 р.
Отже, використання даних торговельних марок Відповідачами 2, 4 у назві доменів asos.ua, asos-asos.com.ua та на даних сайтах в мережі Інтернет здійснено з порушенням вимог ст. ст. 489, 490 , 495 ЦК України, та ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", оскільки права на позначення ASOS належать виключно Позивачу.
Відповідно до п. 1 ст. 495 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є:
1)         право на використання торговельної марки;
2)         виключне право дозволяти використання торговельної марки;
3)         виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання;
4)         інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Виходячи з вищезазначеної статті та відповідно до п. 2 ст. 16 Закону про товарні знаки Позивачу належить виключне право на використання торговельних марок ASOS (добре відомої та за Свідоцтвом України № 144878 від 26 вересня 2011 р.) та інші права, надані Законом про товарні знаки.

Згідно з абз. 3 п. 4 ст. 16 Закону про товарні знаки, серед інших, використанням знака визнається застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.
Також в п. 5 ст. 16 Закону про товарні знаки встановлено, що свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом:
-           зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг;
-           зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги;
Відповідно до абз. 3 п. 1 ст. 20 Закону про товарні знаки, порушенням прав власника свідоцтва вважається також  використання без його згоди в доменних іменах знаків та позначень, вказаних у пункті 5 статті 16 цього Закону.
Відповідно до ст. 426 ЦК, використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.
Умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об'єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та іншого закону.
Позивач наголошує, що ним не надавалось будь-якого дозволу (згоди) Відповідачам 2, 4 на використання торговельних марок ASOS (добре відомої та за Свідоцтвом України № 144878 від 26 вересня 2011 р.) у доменномих іменах asos.ua, asos-asos.com.ua, а також на сайтах Відповідачів 2, 4 в мережі Інтернет asos.ua, asos-asos.com.ua. Відповідно, таке використання було ними здійснено з грубим порушенням приписів ст. 426 ЦК України.
Отже, використання знаку в доменному імені є чітко визначено формою використання знаку для товарів і послуг, тому Відповідачі 2, 4, отримавши у власність доменні ім'я asos.ua, asos-asos.com.ua, використали торговельні марки Позивача без його згоди на порушення виключного права Позивача на ці позначення.
Таким чином, Відповідачі 2, 4 незаконно використовують в назві своїх доменних імен, а також на сайтах asos.ua, asos-asos.com.ua в мережі Інтернет позначення ASOS , що належить Позивачу за свідоцтвом України № 144878 на знак для товарів і послуг, без отримання дозволу на це Позивача.

3. Існування в мережі Інтернет кількох доменів з використанням розрізняльного елементу ASOS порушує права Позивача, так як він має власні раніше створені сайти на доменах <asos.com>. <marketplace.asos.com>, <fashionfinger.asos.com>, а також чисельні місцеві сайти зі словом ASOS країнах як Великобританія. Австралія. США, Франція, Німеччина, Іспанія, Росія, Італія, Китай, тому при пошуку в мережі Інтернет домену чи сайту Відповідача 2 asos.ua та домену Відповідача 4 asos-asos.com.ua з’являються і сайти Позивача, що призводить до сплутування їх один з одним.

Так, як вбачається зі сторінок Інтернет сайту, що функціонує на території Сполучних Штатів Америки http://us.asos.com (при роздруковуванні яких, використано послугу «переклад» на російську мову), .. .ASOS это магазин с более 850 лучших брендов, в том числе собственным лейблом АSOS... Зокрема, на роздрукованій сторінці 2 вказаного сайту зазначається, що у Великобританії ASOS є найбільшим незалежним ритейлером (магазином роздрібної торгівлі) онлайн моди та краси і пропонує 60 ООО (шістдесят тисяч) фірмових і власних одиниць продукції по всій жіночій та чоловічій одежі, білизні, взуттю, ювелірним прикрасам тощо. Про що належно посвідчені копії роздрукованих сторінок з вказаного сайту надаються в Додатку №11.

Отже, Позивач є всесвітньо відомим мультибрендовим магазином роздрібної торгівлі модним одягом та аксесуарів онлайн. Починаючи з дати свого заснування у 2000 р. компанія Позивача стала провідним ринковим місцем купівлі-продажу брендового одягу онлайн, межі його діяльності постійно розширюються, а сам Позивач набуває все більшої популярності. Позивач має світову клієнтську базу з мільйонами покупців модного одягу по всьому світові. Завдяки цьому у всьому світі Позивач набув високої ділової репутації та гудвілу щодо свого бренду, а також товарів і послуг, які надаються під цим брендом.
Додатково до своєї міжнародної репутації, ASOS є заявником та власником величезної кількості національних реєстрацій торговельних марок по всьому світові, включаючи Україну, а також міжнародних реєстрацій торговельних марок та Торговельних Марок Європейського Союзу.
Користуючись правами інтелектуальної власності на торговельні марки, комерційне (фірмове) найменування           ASOS  також зареєстрував  та        володіє багатьма доменними іменами для того, щоб підтримувати надання послуг у галузі онлайн торгівлі модним одягом, включаючи, зокрема, такі доменні імена як <asos.com>, <marketplace.asos.com>, <fashionfinger.asos.com>.
Зазначені доменні імена чітко відтворюють комерційне (фірмове) найменування Позивача, чітке позначення товарів і послуг ASOS , добре відому торговельну марку ASOS, чисельні національні торгівельні марки ASOS щодо словесного позначення «ASOS»
Виходячи з викладеного та з того факту, що належний Відповідачу 2 Домен asos.ua, а Відповідачу 4 Домен asos-asos.com.ua прямо вказує на комерційні веб-сайти. які можуть конкурувати з товарами і послугами Позивача та його світовим брендом. Відповідачі 2, 4 мали бути обізнаними з товарами і послугами ASOS  та з тим, що саме Позивачу належать виключні права на використання позначень ASOS саме для товарів і послуг 03, 18, 25, 35 класів МКТП.
Як зазначалося вище, на ім'я Відповідачів 2, 4 зареєстровані доменні ім'я asos.ua, asos-asos.com.ua, які є схожими з торговельними марками Позивача та з вказаними доменними іменами Позивача до ступеня змішування.
Існування в мережі Інтернет сайтів asos.ua та asos-asos.com.ua з використанням розрізняльного елементу «ASOS» порушує права Позивача, так як йому не лише належать права на добре відому торговельну марку ASOS , торговельну марку ASOS  за свідоцтвом України № 144878, відоме комерційне (фірмове) найменування ASOS, але і тому, що він має низку власних сайтів з використанням торговельних марок та комерційного (фірмового) найменування ASOS , а тому при пошуку в мережі Інтернет персональних сайтів Позивача (за словом ASOS), там з'являється і сайти Відповідачів 2, 4, які легко сплутати з сайтами Позивача.
Відповідно до ст. 1 Закону України ’’ Про телекомунікації” (далі — Закон про телекомунікації), домен UA, це домен верхнього рівня ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, створений на основі кодування назв країн відповідно до міжнародних стандартів, для обслуговування адресного простору українського сегмента мережі Інтернет. Тобто, частка иа у доменному імені asos.ua вказує лише на країну (Україна) і не має розрізняльної здатності.
Щодо домену asos-asos.com.ua, то даний домен є доменом другого рівня - частина адресного простору мережі Інтернет, що розташовується на другому рівні ієрархії імен у цій мережі. Частка соm у доменному імені asos-asos.com.ua вказує лише на призначення домену «комерційний» і не має розрізняльної здатності, а частка ua- на країну (Україна) і також не має розрізняльної здатності.
Таким чином, розрізняльну здатність у обох спірних Доменах asos.ua та asos - asos.com.ua мають лише одні елементи - саме слова «ASOS» і «ASOS - ASOS». Зазначена частина доменних імен повністю співпадає (тобто, є тотожною) з відомим комерційним (фірмовим) найменуванням Позивача та добре відомою торговельною маркою Позивача.
Як було доведено вище, саме добре відома торговельна марка ASOS та знак для товарів і послуг ASOS за свідоцтвом України № 144878 застосовані у доменних asos.ua та asos - asos.com.ua, а саме: в їх розрізняльних частинах " ASOS " та «ASOS ASOS » відповідно. Позивач вважає, що застосування Відповідачами 2, 4 належних йому об'єктів права інтелектуальної власності в доменних іменах asos.ua та asos-asos.com.ua є порушенням прав Позивача. Тому відновити порушені права Позивача можна лише шляхом переделегування (передачі права власності) на домени asos.ua та asos-asos.com.ua Позивачу, що відповідатиме змісту порушених прав Позивача, характеру допущених порушень та наслідкам, викликаними цими порушеннями.
Згідно ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.
Стаття 16 ЦК України закріплює, що ,, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або .майнового права та інтересу". При чому, способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема можуть бути:
-           припинення дії, яка порушує право;
-           відновлення становища, яке існувало до порушення;
-           примусове виконання обов’язку в натурі;
-           зміна правовідношення;
-           припинення правовідношення;
-           суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Позивач вважає, що порушення прав на належні йому комерційне (фірмове) найменування та торговельні марки може бути припинене зі сторони Відповідачів 2, 4 виключно шляхом здійснення Відповідачами 3, 5 переделегування (передачі права власності) на домени asos.ua та asos-asos.com.ua до Позивача як власника комерційного (фірмового) найменування та торговельних марок, оскільки якщо цього не зробити права Позивача не тільки не будуть належним чином захищені, але і буде мати місце сплутування та введення в оману споживачів і громадськості.
Згідно ч. 3 ст. 10- bis Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 р., яка є чинною в Україні з 25 грудня 1991 р., «Підлягають забороні: 1. всі дії, здатні яким би то не було способом викликати змішування відносно підприємства, продуктів чи промислової або торговельної діяльності конкурента; 2. неправильні ствердження при існуванні комерційної діяльності, що здатні дискредитувати підприємство, продукти чи промислову або торговельну діяльність конкурента; 3. вказівки чи ствердження, використання яких при здійсненні комерційної діяльності може ввести громадськість в оману щодо характеру, способу виготовлення, властивостей, придатності до застосування чи кількості товарів».
Позивач зазначає, що при формулюванні позовних вимог щодо переделегування доменних імен asos.ua та asos-asos.com.ua до Позивача (власника прав інтелектуальної власності на комерційне (фірмове) найменування «ASOS», добре відому торговельну марку торговельну         марку ASOS за свідоцтвом України № 144878) Позивач виходить із того, що такий спосіб захисту прав Позивачів є правильним і адекватним порушенню цих прав зі сторони Відповідачів 2, 3, 4, 5, має забезпечити дотримання прав інтелектуальної власності Позивача, усунути змішування і можливість введення в оману, а також є ефективним засобом захисту прав Позивача від подальших зловживань правом зі сторони Відповідачів 2, 3, 4, 5, тобто, таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням, застосування якого узгоджується із постановою Верховного Суду України від 21 травня 2012 р. у справі № 6-20цс11 (реєстраційний номер 24704776) (Додаток № 14) щодо застосування способів захисту прав, яке є обов’язковим для всіх судів України. Позивач звертає увагу на те, що вказана постанова Верховного Суду України була прийнята саме за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права (а саме, положень статті 16 ЦК України) у подібних правовідносинах. Так, у вказаній постанові Верховного Суду України щодо застосування положень статті 16 ЦК України відносно способів захисту прав зазначається наступне: «законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55,         124 Конституції країни та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом...Оскільки положення Конституції У країни та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст. ст. 9 Конституції У країни), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. Обмежене тлумачення касаційним судом ст. 16 ЦК У країни суперечить зазначеним положенням та призвело до неправомірної відмови ОСОБЛ_1 в реалізації його права на судовий захист...».
Відповідно до приписів статті 360-7 ЦПК України «Обов'язковість судових рішень Верховного Суду України» «Рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України».
Окрім того, судова практика у аналогічних справах щодо доменних спорів викладена, зокрема, у рішенні Ленінського районного суду м. Вінниці від 26 квітня 2010 р. у справі № 2-3374/10 (реєстраційний номер у Єдиному державному реєстрі судових рішень України 9910421, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/ 9910421 ), рішенні Солом'янського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2012 р. у справі № 2-1770/12, рішенні Апеляційного суду м. Києва від 21 березня 2013 р. у справі № 22-ц/796/424/2013.  рішенні Солом'янського районного суду м. Києва від 02 серпня 2013 р. у справі № 2- 3425/13, 760/10150/13-ц (Додаток № 15) підтверджує правильність застосування судами способу захисту прав щодо переделегування (передачі) спірних доменів.
Позивач подає даний позов до суду до кількох відповідачів з урахуванням приписів ч. 2 ст. 32 ЦПК України, поєднуючи позовні вимоги і виходячи з того, що ці вимоги виникли з однієї і тієї ж підстави - порушення прав інтелектуальної власності Позивача усіма відповідачами, а також з однорідності прав та обов'язків, які є предметом спору (права інтелектуальної власності Позивача). Позовні вимоги Позивача до Відповідачів 1. 2. 3. 4. 5 також обгрунтовуються одними і тими ж самими доказами, перелік яких наведено у додатках до позовної заяви. Підсудність усіх пов'язаних між собою вимог визначена Позивачем за своїм вибором з урахуванням приписів ч. 1 ст. 113 ЦПК України, виходячи з того, що двоє відповідачів по справі (Відповідач 1 та Відповідач 4) знаходяться саме у Солом'янському районі м. Києва. З огляду на це, справа підсудна Солом'янському районному суду м. Києва і Позивач звертається до даного суду за захистом своїх прав.

Зважаючи на наведене, керуючись ст. ст. 4, 12, 15, 16, 426, 494, 495. 499 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 р. зі змінами та доповненнями, ст. 159 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 р. зі змінами і доповненнями, п. «В» ст. . 6-bis, 6-quinquies, ст. 10- bis Паризької конвенції про охорону промислової власності, ст. 1, ст. 5. абз. 2 п. З ст. 6. абз. 5 п. 2 ст. 6, п. 5 ст. 16, підпунктом “а” п. 1 ст. 19, п. 2 ст. 19 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” від 15 грудня 1993 р. № 3689-ХІІ з подальшими змінами і доповненнями, п. З Постанови Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів та послуг" від 23 грудня 1993 р., п. 4.3.1.9., ст. 1 Закону України «Про телекомунікації», абз. З п. 4.3.2.4. п. п. 4.2.3.4.-4.3.2.6. Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених наказом Держпатенту України від 28 липня 1995 р. № 116 з наступними змінами та доповненнями, п. 2.З., 2.4. Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 10 січня 2002 р. № 10, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 січня 2002 р. за № 64/6352. а також ст. ст. 1. 2. 3. 4. 15, 27, 30, 32, 57, 58, 59, 60, 107, 109, 113, 118, 119, 120 ЦПК України,

Позовна ASOS, ч. 4: Торговельна марка Відповідача схожа з добре відомою ТМ ASOS

Торговельна марка аsos  за свідоцтвом України № 173136 є схожою настільки, що її можна сплутати з добре відомою в Україні торговельною маркою ASOS , яка належить Позивачу.
Як було зазначено вище, Позивач є власником добре відомої в Україні станом щонайменше на 29 січня 2013 р. торговельної марки АSOS.
Позивач зазначає, що при реєстрації торговельної марки АSOS за свідоцтвом України № 173136 для послуг 40 класу МКТП Відповідач 1 не звернув уваги на те, що  дане позначення є тотожним з добре відомою в Україні торговельною маркою АSOS Позивача, в зв’язку з чим в порушення вимог статей 6-bis, 6-quinquies Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 p., абз. З п. З ст. 6, п. п. 1, 4 ст. 25 Закону про товарні знаки видав спірне свідоцтво України № 173136.
Так, порядок визначення схожості позначень, зареєстрованих в якості знаків для товарів і послуг, регулюється Правилами. В силу абз. З п. 4.3.2.4., 4.3.2.9. Правил "позначення вважається схожим настільки, що його можна сплутати з іншим позначенням, якщо воно асоціюється з ним в цілому, незважаючи на окрему різницю елементів ”, «Позначення, заявлене як знак, відхиляється від реєстрації у випадку його тотожності або схожості з знаком, що охороняється в Україні відповідно до статті 6 bis Паризької конвенції і загальновідомість якого очевидна».
Визначення схожості словесних позначень, якими власне є позначення аsos  та АSOS врегульовано п. 4.3.2.6. Правил, в силу якого “словесні позначення, заявлені як знаки, порівнюються з словесними позначеннями. При встановленні схожості словесних позначень враховується звукова (фонетична), графічна  (візуальна) та смислова (семантична) схожість».
Однак, Відповідач 1 в порушення наведених пунктів 4.3.2.4.-4.3.2.6. Правил не  звернув уваги, що спірна торговельна марка аsos  за Свідоцтвом України № 173136, видана Відповідачу 2 є тотожною з належною Позивачу добре відомою в Україні торговельною маркою АSOS, в зв’язку з чим на вказану спірну торговельну марку поширюються підстави для відмови у наданні правової охорони, встановлені ст. 6-bis, 6-quinquies Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 р., абз. 3 п.  3 ст. 6, п. п. 1, 4 ст. 25 Закону про товарні знаки, що підтверджується наступним.
При визначенні ступеня схожості зазначених позначень згідно вимог абз. 3 п. 4.3.2.4.
Правил слід визначити, чи асоціюються позначення аsos за свідоцтвом України № 173136 в цілому з добре відомою в Україні торговельною маркою АSOS. Для цього, відповідно до вимог п. 4.3.2.6. Правил необхідно порівнявши вказані позначення за звуковим (фонетичним), графічним (візуальним) та смисловим (семантичним) критеріями.
Порівняння позначень аsos та АSOS за звуковою (фонетичною) схожістю
............................
Результати порівняння даних позначень за звуковим (фонетичним) критерієм викладено у нижченаведеній таблиці.
            ........................



Наведене у таблиці порівняння дає змогу дійти висновку, що згідно п. 4.З.2.6. Правил позначення аsos свідоцтвом України № 173136 та добре відома торговельна марка АSOS є тотожними за звуковою (фонетичною) схожістю.
           .............................

Порівняння позначень аsos та АSOS за графічною (візуальною) схожістю
Результати порівняння графічних ознак досліджуваних позначень викладено у нижченаведеній таблиці.
 ..........................



Таким чином, наведене у таблиці порівняння дає змогу дійти висновку, , що згідно п. 4.З.2.6. Правил позначення аsos свідоцтвом України № 173136 та добре відома торговельна марка АSOS є тотожними за графічною (візуальною) схожістю.

Порівняння позначень аsos та АSOS за смисловою (семантичною) схожістю
 ..................................

При порівнянні смислових (семантичних) особливостей позначення аsos за свідоцтвом України № 173136 та добре відомої в Україні торговельної марки АSOS необхідно, перш за все, дослідити, який смисл можуть нести для пересічного споживача в Україні звукосполучення, які символізуються латиницею у вигляді слів аsos та  ASOS . При цьому очевидно, що переважна більшість українських споживачів буде визначати смислове значення вказаного словосполучення за транслітерацією букв з англійського алфавіту на український як «АСОС» і пов’язуючи його з назвою мультибрендового магазину модного одягу та аксесуарів, широко відомого у Європі та всьому світові. Саме такі посилання з’являються під час проведення пошуку слова «АСОС» у пошуковій мережі «Google» у мережі Інтернет (Додаток № 10). Таким чином, смислове значення слів «АСОС» для споживачів в Україні с також однаковим.
Наведене дає змогу дійти висновку, що торговельна марка аsos за свідоцтвом України № 173136 є тотожною з добре відомою в Україні торговельною маркою ASOS за звуковою (фонетичною), графічною (візуальною) та смисловою (семантичною) схожістю.

Окрім викладеного, в силу положень п. 4 ст. 25 Закону про товарні знаки правова охорона добре відомої в Україні торговельної марки ASOS поширюється як на споріднені з товарами та послугами 03, 18, 25, 35 класів МКТП, так і на неспоріднені з ними послуги 40 МКТП. Факт можливості завдання Відповідачем 2 шкоди інтересам Позивача підтверджується неналежним використанням торговельної марки asos за свідоцтвом України № 173136, зареєстрованої для інших послуг 40 класу МКТП, на сайті asos.ua щодо пропонування до продажу брендового одягу всесвітньо відомих торговельних марок «PRADA», «DOLCHE&GABANA», «Bershka», «TIFFANY&CO.», «NIKE», «MANGO», «BURBERRY», «ADIDAS», «Calvin Klein», «ARMANI JEANS», «BOSS», «ECCO», тобто, для товарів і послуг 18, 25, 35 класів МКТП, відносно яких Відповідач 2 не має правової охорони і які прямо відносяться до добре відомої торговельної марки ASOS і предмету діяльності компанії Позивача.
Таким чином, торговельна марка за asos свідоцтвом України № 173136 с тотожною з добре відомою в Україні торговельною маркою ASOS. А отже, на торговельну марку asos за свідоцтвом України № 173136 поширюються підстави для відмови у наданні правової охорони і визнання відповідного свідоцтва недійсним повністю у судовому порядку, що встановлені статтями ст. 6-bis, 6-quinquies Паризької конвенції, абз. 3 п. 3 ст. 6, підп. «а» п. 1 ст. 19, ст. 25 Закону про товарні знаки.

Наведене дає змогу дійти висновку, що свідоцтво України № 173136 на торговельну марку            asos має бути визнано судом недійсним повністю на підставі невідповідності зареєстрованого позначення умовам надання правової охорони та порушенням прав Позивача (підпункти «а», «в» п. 1 ст. 19 Закону про товарні знаки) і як це прямо передбачено статтями 6-bis, 6-quinquies Паризької конвенції.


1.3.      Торговельна марка asos за свідоцтвом України № 173136 є такою, що може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар та надає послугу, породжуючи асоціацію з добре відомою в Україні торговельною маркою ASOS, яка належить Позивачу, і компанією Позивача.
Окрім викладеного, Позивач переконаний, що саме у процесі використання зареєстрована на ім’я Відповідача 2 торговельна марка  за asos свідоцтвом України № 173136 є такою, що може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар та надає послугу, породжуючи асоціацію саме з добре відомою в Україні торговельною маркою ASOS , яка належить Позивачу, і компанією Позивача.
Так, згідно п. 4.3.1.9. Правил "до позначень, що є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу, відносяться позначення, які породжують у свідомості споживача асоціації, пов'язані з певною якістю, географічним походженням товарів або послуг або з певним виробником, які насправді не відповідають дійсності". Відповідно до п. «В» ст. 6 quinquies Паризької конвенції про охорону промислової власності «Товарные знаки, подпадающие под действие настоящей статьи, могут быть отклонены при регистрации или признаны недействительными ...если знаки противоречат морали или публичному порядку и, в особенности, если они могут ввести в заблуждение общественность».
Загроза введення в оману споживачів стосовно виробника товарів або надавача послуг існує тоді, коли для однорідних або споріднених товарів чи послуг використовуються торговельні марки, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати. Змішування може виникати при умові використання схожих настільки, що їх можна сплутати, торговельних марок на одному секторі ринку для однорідних або споріднених товарів чи послуг різними особами. Це випливає із самого поняття знака для товарів і послуг, закріпленого у статті 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», відповідно до якого «знак - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб». Таким чином, один з критеріїв введення споживачів в оману ґрунтується саме на тотожності або схожості знаків для товарів і послуг, що порівнюються.
Враховуючи те, що торговельна марка asos за свідоцтвом України №173136 є тотожною з добре відомою в Україні торговельною маркою ASOS, можна стверджувати, що торговельна марка за свідоцтвом України № 173136 є також такою, що може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар та надає послуги.
Тим більше, враховуючи добру відомість і торговельної марки ASOS, і комерційного (фірмового) найменування ASOS компанії Позивача, відомість діяльності компанії Позивача як на світовому, так і на українському ринку, активне використання добре відомої і раніше зареєстрованої торговельної марки ASOS за свідоцтвом України № 144878 від 26 вересня 2011 р. (Додаток № 12) саме для товарів і послуг 03, 18, 25, 35 класів МКТП використання тотожної торговельної марки asos Відповідача 2 за оскаржуваним Свідоцтвом України № 173136 від 10 липня 2013 р. для тих же самих товарів і послуг 03, 18, 25, 35 класів МКТП або для послуг 40 класу МКТП на сайті asos.ua може ввести споживачів та громадськість в оману.
Таким чином, реєстрація на своє ім’я та подальше використання Відповідачем 2 тотожної торговельної марки за свідоцтвом України № 173136 не виключає небезпеку введення в оману споживача щодо особи, яка виробляє товар або надає послугу, породжуючи асоціацію з Позивачем і належною йому добре відомою в Україні торговельною маркою ASOS. А отже, торговельна марка Відповідача 2 за спірним свідоцтвом України № 173136 є такою, що може ввести в   оману щодо особи, яка виробляє товар або надає послугу, і, таким чином, не відповідає умовам надання правової охорони, передбаченим ст. 5 Закону про товарні знаки і на неї має бути поширена підстава для відмови в наданні правової охорони, передбачена абз. 5 п. 2 ст. 6 даного Закону, п. «В»  ст. 6-bis, 6-quinquies Паризької конвенції про охорону промислової власності.

При цьому, відповідно до п. З ст. 19 Закону про товарні знаки «Свідоцтво або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності від дати подання заявки». Крім того, згідно п. 2 ст. 19 даного Закону «При визнанні свідоцтва чи його частини недійсними Установа повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені». Окрім того, в силу п. п. 2.3., 2.4. Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 10 січня 2002 р. № 10, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 січня 2002 р. за № 64/6352 (надалі - «Положення про Державний реєстр») «У процесі ведення реєстру до нього вносяться відомості щодо... визнання свідоцтва недійсним повністю або частково...Підставою для внесення відомостей до реєстру є ... рішення судових органів». Тому, при визнанні недійсним Свідоцтва України №173136 Відповідач 1 зобов’язаний внести зміни до державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним свідоцтва України № 173136 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені “Промислова власність”.