вторник, 17 марта 2015 г.

Позовна ASOS, ч. 2 - Невідповідність ТМ ASOS умовам надання правової охорони

Наведене підтверджується наступними фактами.

1.         Невідповідність торговельної марки        АSOS  за        свідоцтвом України № 173136 умовам надання правової охорони як правові підстави для визнання спірного свідоцтва недійсним у судовому порядку.
Згідно ст. 499 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 р. зі змінами та доповненнями (надалі за текстом - “ЦК України”) "права інтелектуальної власності на торговельну марку визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом ”. За змістом ст. ст. 494, 495 ЦК України права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчуються свідоцтвом, зважаючи на що визнанню недійсним підлягає саме свідоцтво.
Як визначено підпунктами “а”, “в” п. 1 ст. 19 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” від 15 грудня 1993 р. № 3689-ХІІ з наступними змінами та доповненнями "свідоцтво на знак для товарів і послуг може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони ”.
У відповідності до п. 3 Постанови Верховної Ради України “Про введення в дію Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів та послуг” від 23 грудня 1993 р. "відповідність знаків умовам їх реєстрації визначається згідно з законодавством, що діяло на дату подання заявки”. На дату подання Відповідачем 2 заявки на реєстрацію Позначення ASOS (30 січня 2013р.) чинною була редакція Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів та послуг” від 15 грудня 1993 р. з останніми змінами від 10 квітня 2008 року № 254-VІ (надалі за текстом - “Закон про товарні знаки").
Окрім того, статтею 3 Закону про товарні знаки визначено, що "якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про знаки, то застосовуються правила міжнародного договору". Таким Міжнародним договором України в розумінні статті 3 Закону є Паризька конвенція від 20 березня 1883 р., участь України в якій підтверджена в серпні 1992 р. (надалі за текстом - “Паризька конвенція”). В силу статті 6-bis Паризької конвенції, відхиляється або визнається недійсною реєстрація і забороняється застосування товарного знака, що становить відтворення, імітацію чи переклад іншого знака, здатні викликати змішування зі знаком, що за визначенням компетентного органу країни реєстрації чи країни застосування вже с у цій країні загальновідомим як знак особи, що користується привілеями цієї Конвенції, і використовується для ідентичних або подібних продуктів. Це положення поширюється і на ті випадки, коли істотна складова частина знака становить відтворення такого загальновідомого знака чи імітацію, здатну викликати змішування з ним.
Рекомендації щодо охорони загальновідомих знаків містяться у Спільній рекомендації відносно положень про охорону загальновідомих знаків, прийнятій Асамблеєю Паризького союзу з охорони промислової власності та Генеральною Асамблеєю Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) на тридцять четвертій сесії засідань Асамблей держав-членів ВОІВ 20-29 вересня 1999 р. (надалі за текстом - “Рекомендації ВОІВ”) (Додаток № 7). Оскільки згідно ст. 1 Паризької конвенції Україна як її учасник входить до Паризького союзу з охорони промислової власності, наведені Рекомендації мають для неї відповідне рекомендаційне значення.
Також в силу статті 6- quinquies Паризької конвенції «Товарні знаки ...можуть бути відхилені при реєстрації чи визнанні недійсними лише в таких випадках:
1.         Якщо знаки можуть порушити права, набуті третіми особами в країні, де витребовується охорона;
3.         Якщо знаки суперечать моралі чи громадському порядку та, особливо, якщо вони можуть ввести в оману громадськість». 
Щодо національного законодавства України, умови надання правової охорони визначаються статтею 5 Закону про товарні знаки, зокрема, пункт 1 вказаної статті передбачає, що правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.
Позивач вважає, що на торговельну марку ASOS за свідоцтвом України № 173136, зареєстровану на ім’я Відповідача 2, мають бути поширені підстави для визнання їх судом недійсними, прямо передбачені не лише статтями 6-bis, 6-quinquies Паризької конвенції, але і підстави для відмови у наданні правової охорони, передбачені абз. 5 п. 2 ст. 6, абз. абз. 2, 3 п. 3 ст. 6 Закону про товарні знаки, в силу яких «не можуть одержати правову охорону позначення, які:
 - є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу:
«не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є:
•          тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати зі знаками,
раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг:
•          знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі
міжнародних договорів, учасником яких є Україна, зокрема, знаками, визнаними добре відомими відповідно до статті б-bis Паризької конвенції про охорону промислової власності».
Окрім того, згідно положень п. п. 1,4 ст. 25 Закону про товарні знаки «Охорона прав на добре відомий знак здійснюється згідно з статтею 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності та цим Законом на підставі визнання знака добре відомим Апеляційною палатою або судом. Знак може бути визнаний добре відомим незалежно від реєстрації його в Україні. З дати, на яку за визначенням суду знак став добре відомим в Україні, йому надається правова охорона така сама, якби цей знак був заявлений на реєстрацію в Україні. При цьому вона поширюється також на товари і послуги, що не споріднені з тими, для яких знак визнано добре відомим в Україні, якщо використання цього знака іншою особою стосовно таких товарів і послуг вказуватиме на зв'язок між ними та власником добре відомого знака і його інтересам, ймовірно, буде завдано шкоди таким використанням ».
Також слід вказати на те, що згідно підпункту 4.3.2.9. Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених наказом Державного патентного відомства України від 28 липня 1995 р. № 116 (в редакції наказу Державного патентного відомства України від 20 серпня 1997 р. № 72) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1995 р. за № 276/812 з подальшими змінами і доповненнями (надалі за текстом - «Правила») «Позначення, заявлене як знак, відхиляється від реєстрації у випадку його тотожності або схож ості з знаком, що охороняється в Україні відповідно до статті 6 bis Паризької конвенції і загальновідомість якого очевидна».


Комментариев нет:

Отправить комментарий